|
Скачать ноты 
Сергей Ярунский - `Атавиза`, футуристический квартет для чтеца, ф-но, флейты и виолончели на стихи Михайля Семенко (2015)
Sed Contra Ensemble и Новый театр на Печерске (Мария Хомутова - чтец,актриса театра, Сергей Ярунский - фортепиано,дирижирование, Сергей Вилка - флейта, Жанна Марчинская – виолончель) в рамках фестиваля Kyiv Music Fest 2016 |
||
композиторов `Киев-Музик-Фест` (2016)
И исполнители молодцы
И исполнители молодцы
неожиданность)))
И исполнители молодцы
не разобрал.
Как только заберу аудиотрек со студии звукозаписи - выложу непременно отдельным файлом.
А стихи - вот они:
Михайль СЕМЕНКО:
Осте сте
бі бо
бу
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus* кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний дим
пускають
бензин
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе-
нзин
авто
трам.
_____________
фффф
дмухкало пирхкало
шшшш
шипіло шумно за машиною
брудносніг
— тумані
сани — сани
колисали хрусти
м’якшили сичанням
злилися постатьно
силь
ветки
м’які кокетки
блискними поглядами
Ви.
________________________
Не кидай у мене подушкою
З п’яних очей
Я тобі скажу на вушко
Про мармур твоїх плечей
Емма мені не подобається
Сьогодні не з нею я
Ах що зі мною робиться
Ле-лю-ля.
____________________
Білі білі як коралі
білі зуби зуби Галі
тіло біле все у неї
тіло білої лілеї
вона вся така пестлива
повна чарів повна дива
біла вся душа її
в ній жартують солов’ї
я коханням ясномилим
розстилаю білий килим
і до ніг її кладу
і схилюся й упаду
у бажанні буйносмілім
у єднанні чистобілім
в білосерденько загляну
жити далі ні не стану
тіло біле все у неї
тіло білої лілеї
серце в неї із кришталю
Галю! Галю!
АТАВІЗА
Морок. Ніч. І блисне сонце,
Зникне сну кошмар.
Почуваю, що не сон це,
Що в мені — пожар.
Викличу я співи серця,
Оживуть кущі.
Ранок. Вранці сміле скерцо
Скине обручі.
Сиві прадіди забуті
В грудях встануть враз.
Встануть безвістю закуті,
Вже в останній раз.
Співи матері, почуті
В колисковім сні —
Всі слова перезабуті
Забринять в мені.
Вітряки, хатки, долини,
Січ, зелений гай —
Всі ці образи прилинуть,
Скажуть: `Не займай`.
Закуюсь я потім в броню,
Щоб не рушить ран.
Не прокулить мою скроню
Мерзенний кайдан.
Сам я блисну вранці з сонцем,
Як струшу кошмар.
Чую, чую, що не сон це,
Що в мені — пожар.
Морок. Ніч. Для себе ранок
Сам собі знайду.
Ти! Ніщо! Забув я рани!
Я іду!
полная неожиданность)))
театральное, хорошая очень музыка... а и, что тут может не нравится? Очень нравится.