Їхав козак за Дунай,
Сказав: `Дівчино, прощай!`
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

Вийшла, ручки заломивши
І тяженько заплакавши:
`Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!`

- Покидаю... Читать дальше

Їхав козак за Дунай,
Сказав: `Дівчино, прощай!`
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

Вийшла, ручки заломивши
І тяженько заплакавши:
`Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!`

- Покидаю тебе Богу,
Сам я їду у дорогу.
Будь щаслива здорова,
Голубка моя.

Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К себі ожидай.

Наша служба -- довг воїнський,
Треба мені їхать у військо,
Щоб гряницю боронить
Од лютих врагів.

-- І без тебе, друг сердешний,
Враг погибне лютий, дерзкий.
Ти ж на войну не їджай,
Мене не покинь!

Приспів:
Лучше було, лучше було б не ходить,
Лучше було, лучше було б не любить,
А ще краще , а ще краще та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

- Поки жив на світі буду,
Тебе, серце, не забуду!
А як згину на войні,
Помолися обо мні!

Свиснув, крикнув на коня, --
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!

Приспів

Їхав козак за Дунай,
Сказав: `Дівчино, прощай!`
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.

Свиснув, крикнув на коня, --
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!

Приспів

Х Свернуть